Продовжуємо відкривати невідомі сторінки історії, зокрема – про те, як же так склалося, що відомий діяч сторічної давнини Григорій Андрійович Коваленко взяв псевдонім «Коломацький».
Справа в тому, що в один і той же час у Чернігові жив і працював інший Григорій Коваленко, тільки Олексійович! Причому теж займався просвітництвом, етнографією та писав власні твори. Більше того – і Андрійович, і Олексійович разом друкувалися у тоді закордонній Галичині, у Літературно-науковому вістнику.
Це призводило до плутанини: листи із львівського «Вістника» час від часу доходили «не тому» Коваленку, та і взагалі у журналі не можна було чітко розуміти, хто саме автор)) І в певний момент Олексійович запропонував нашому Андрійовичу звернутись до «Вістника» з проханням надрукувати їхню спільну декларацію, хто є хто, і кожен візьме «додаткове прізвище» для розрізнення.
Оскільки Олексійович із Чернігова знав, що Андрійович жив тоді у Владикавказі, то подумав – він, напевно, з сусідньої української Кубані. Тож запропонував йому додати до прізвища «Кубанський».
Однак Григорій Андрійович Коваленко був насправді з Коломака! І з наступного листа випливає: він запропонував Олексійовичу нічого не додавати до власного прізвища, а сам попросив поінформувати львів’ян, що його тепер варто називати Коваленком-Коломацьким. Досить шляхетно, варто сказати, з боку Григорія Андрійовича! А також – підкреслює його повагу до рідного містечка.
Саме так вони і зробили – повідомили «Вістник», що один буде йменуватись надалі Грицьком Коваленком, а інший – Григорієм Коваленком-Коломацьким. І цей псевдонім супроводжуватиме останнього у всій подальшій кар’єрі, разом із іншими: Гетьманець, Сьогобічний.
Цікаво, що ці двоє продовжать спілкуватись і дружити ще довгі роки. У 1917-му чернігівський Коваленко проситиме Григорія взяти опіку над сином Петром, а також посприяти його особистому переїзду до Києва, коли втратить роботу в революційні часи. Але – то вже інша історія, далі – буде.
Це - лист із пропозицією Григорія Олексійовича Коваленка до Григорія Андрійовича Коваленка (Коломацького) щодо "додаткового прізвища".
Продовження того ж листа і та сама пропозиція додати до прізвища "Кубанський". Але Григорій Андрійович був із Коломака, тому і став саме Коваленком-Коломацьким
А це вже лист про те, що спільна заява надіслана до львівського "Вістника". Ще цікавий цей лист портретом Кобзаря - тоді українська спільнота дуже часто використовувала саме такий папір, із Шевченком. Незважаючи на заборону друку його творів українською мовою в царській Росії. Далі - буде