Думаю, багато хто чув про давню скіфську столицю Гелон, що, як вважається, була розташована у сучасному Більську на Полтавщині. Але мало хто знає, наскільки багато зв’язків учені знаходять між тією давньою скіфською державою і Коломаччиною. Цікаво? Вмощуйтесь позручніше, спробуємо розібратись і з фактами, і з припущеннями. Тим більше, що вони стосуються й історії українських земель у цілому! 😉
Вперше Коломацьке городище згадується ще у літописі за 1571 рік. А 170 років тому дослідники звернули увагу, наскільки багато городищ і курганів розташовано взагалі уздовж річки Коломак – від Високопілля аж до Полтави.
Один із найвідоміших учених того часу з Харківського університету Ізмаїл Срезневський проводив дослідження саме цих місць – Коломак, Войнівка тощо. Перед тим від об’їздив із дослідженнями городищ кілька європейських країн, а також Російську імперію, тому міг порівняти. Зауважу, що під «городищем» він розумів давнє поселення, оточене земляним валом у формі кола, напівкола, чи іншої форми.
То у своїй статті за 1852 рік Срезневський зазначав, що концентрація городищ саме в цьому місці – насправді унікальна! Але не тільки це – науковець зазначив, що ніде не бачив городищ настільки візерункових форм, із точки зору форми земельних валів.
Більше 100 років тому городище в Лозовому Яру біля Коломака було позначене на картах відомого харківського краєзнавця Дмитра Багалія. Пізніше тут почали проводити археологічні розкопки та інші дослідження, і вони виявили ось що:
- Судячи по знахідках, поселення на місці городища було скіфським і датувалося VI-III століттям до нашої ери
- Поселення не було єдиним – також було досліджено Гришківське городище, яке теж, разом із Коломацьким, було занесене до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Також були досліджені кургани біля навколишніх сіл
- За результатами пошуків було підтверджено, що місцеві скіфи тоді мали активну торгівлю з греками з причорноморських полісів. Зокрема, біля села Цепочкіне було знайдено залишки червоноглиняної античної амфори з острова Лесбос. Її походження датоване істориками V століттям до нашої ери! А на Коломацькому городищі було знайдено не тільки залишки античної кераміки, але і скляні вироби з Єгипту
- Коломацькі скіфи активно займалися металургією – на городищі у Лозовому Яру знайдені залишки печей, а також вироби з бронзи, свинцю, олова
- Коломацьке скіфське поселення було чималим. На поверхні цього городища знайдено залишки 205 будівельних комплексів різного призначення: житла, господарчі приміщення та ями. Виявлені житла можна поділити на два типи: землянки та наземні глинобитні каркасні споруди. Вони опалювались як відкритим вогнем, так і глинобитними печами
- Унікальною знахідкою на тому ж городищі були колодязі, один із яких зберігся майже в автентичному стані більше двох тисячоліть
- Коломацьке городище унікальне ще і зафіксованими артефактами, що свідчили про два випадки його розгрому, які супроводжувалися пожежами, руйнуваннями та загибеллю мешканців. Крім іншого, у людських кістках знаходили наконечники бронозових і залізних стріл. Перший напад відноситься до межі VI–V ст. до нашої ери, другий – на межі VI–III ст. до н.е. – від нападу сарматів, що поклало кінець його існуванню.
Але це ще не все! Натрапив на нову книгу «Феномен Більського городища». І в ній, серед іншого, є останнє дослідження історика В.Окатенка, проведене щодо городищ, поселень і курганів Коломаччини у 2020 році. Вважаю, варто зупинитись на ньому більш детально, оскільки не впевнений, що воно відоме широкому загалу. Нижче наведені кілька фото з цієї роботи, плюс – у коментарях є лінк на цю електронну книгу, а також на інші використані джерела.
Так от: автор дослідження зацікавився Коломаччиною тому, що це було – ключове місце стародавнього світу. Адже поруч проходив Моравський шлях, який у його найвужчому місці, між річками Коломаком і Мжею, був перегороджений насипним валом довжиною 6 км і ровом. Так, саме тим, що біля села Перекіп.
Тому автор висловлює припущення, що Коломацьке і Гришківське городища, а відповідно – тамтешні стародавні скіфські поселення на правому березі річки Коломак були форпостами захисту Моравського шляху від кочівників із півдня. Разом із тим перекіпським валом, а також - укріпленими поселеннями з іншого боку від нього на річці Мжа, в районі Кузьмівки та Старих Валок.
Більше того, такий масштабний проєкт із серії укріплень міг би реалізуватись виключно при централізованому управлінні з боку якогось державного утворення – просто якесь обособлене плем’я не потягнуло б...
Цікавий поворот, правда? А що за держава існувала у той час, і де була її столиця за версіями істориків? Правильно, столицею тодішньої держави скіфів вважається ГЕЛОН, описаний давньогрецьким істориком Геродотом. Це місто було спалене перським царем Дарієм І у 512 році до нашої ери – тобто саме тоді, коли вирувало скіфське життя у Коломацькому поселенні.
А знаєте, де було те місто? Найімовірніше, Гелон був на місці сучасного Більського городища на Полтавщині, всього за 60 кілометрів на північний захід від Коломака. Відповідно, дістатись туди з півдня перське військо могло тільки Моравським шляхом, здолавши опір Коломака і Перекопа...
Виходить, що перший розгром Коломака, засвідчений археологами, міг бути вчинений саме близько 512-го року до нашої ери військом царя з сучасного Ірану?? Принаймні, по часу співпадає – а тому так цілком могло бути, чому ні?
Більше того – згідно з ранішим дослідженням відомого харківського археолога Бориса Шрамка, за Перекопським валом існувало давнє відгалудження Моравського шляху, яке йшло від Коломацького городища правим берегом річки Коломак убік Полтави. Тобто – проходило і через Гришківське городище далі вздовж річки! Ще трохи далі дорога повертала на північ убік Опішні і закінчувалася на південному вході сучасного Більського городища. Співпадіння? Не думаю)
Але повернемося до останнього, минулорічного дослідження Окатенка – воно якраз і мало за ціль здобути більше інформації щодо ролі Коломацького городища і навколишніх місць у контексті давньої цивілізації скіфів. Для цього використовувалися сучасні технічні засоби – аерозйомка з дронів, а також були зроблені шурфи на Коломацькому городищі, на навколишніх поселеннях і курганах. Де саме, видно на першому фото – біля Покровки, Цепочкіного, Панасівки і Підлісного, більше знаного як Париж.
І що ви думаєте? Крім іншого, під Покровкою знайшли уламки величезного горщика - висота 75 см, найширший діаметр 39 см. Його навіть вийшло реконструювати, дивіться на другому фото. Коли вирішили з’ясувати його вік – то виявилося, що цей досить унікальний артефакт датується VII-VI століттям до нашої ери. Тобто – ранньоскіфським періодом, ще до Геродота. А до Київської Русі було ще більше 1000 років!
Що доводять такі знахідки? Тільки вдумайтесь у ці цифри – ще 2600 (!) років тому на Коломаччині точно жили люди. Більше того - були постійні скіфські поселення. І ці скіфи-землероби десь під Цепочкіним чи Коломаком мали у господарстві амфори з червоної глини з острова Лесбос.
А цілком імовірно – навіть їздили Моравським шляхом торгувати кудись до Ольвії, чи до столиці Гелон на Ворсклі на якийсь скіфський ярмарок 🙂 Звісно, про ті давні часи взагалі важко щось стверджувати однозначно – але чому б ні, знаючи наші традиції?))
Р.S. До речі, згадав, що колись Полтавський пивзавод розливав пиво «Гелон» - якось не звертав на це уваги раніше, а виходить – дуже промовиста назва! Шкода, що більше такого не продають, але можна за здоров’я коломацьких скіфів випити темного, «Диканські вечори» 😉
ФОТО
Червоним кольором позначені місця досліджень, проведених В.Окатенком
Той самий горщик, знайдений минулого року під Покровкою, висотою 75 сантиметрів
Коломацьке городище біля Лозового Яру - фото з аерозйомки, проведеної в межах досліджень минулої весни