Хочу поділитись знахідкою – можливо, найдавнішою згадкою топоніму Коломак. Йдеться про річку Коломак, а не населений пункт. Але важлива дата – Коломак згадується у 1564 році, що на 7 років раніше, аніж досі відома згадка Коломака як городища, у 1571 році. Причому згадується Коломак у контексті саме черкаських, тобто – українських козаків. Цікаво?
Виявляється, у далекій Казані, центрі Татарстану, була виданий науковий журнал «Середньовічні тюрксько-татарські держави». Вона є в електронному доступі, ось посилання на неї:
http://xn--80aimpg.xn--80aagie6cnnb.xn--p1ai/uploads/libraries/original/389580e8160c7345b27d0d9725d4a3e11b872f62.pdf
Серед іншого, там вперше опублікована збірка листів московського царя Івана IV до кримського хана Девлет-Гірея та його найближчого оточення. У журналі зазначено, що вони написані не пізніше серпня 1564-го року. Цікавий матеріал, а зокрема – один із листів, що починається на ст. 160 за посиланням, розповідає про розгром татарських гінців до Москви на Моравському шляху. А точніше - якраз між річками Коломак і Мжа, черкаськими козаками, підданими «ЇХНЬОГО НЕДРУГА ЛИТОВСЬКОГО КОРОЛЯ». Лист має назву «А се другая грамота ко царю с Ондреем Мясного...»
Цікаво, що це було ще до Люблінської унії, коли Польща і Литва утворили Річ Посполиту. Відповідно, ті козаки, що громили кримських послів до Москви приблизно на місці сучасних Коломака, Високопілля і Перекопа належали до Великого Князівства Литовського! Що цікавого можна прочитати в листі:
- 90 (!) черкаських козаків на чолі з Федьком волошанином впіймали кримського посла Караша, відібрали у них листи та «поминки», що були надіслані до московського царя
- Ті листи були відвезені до Черкас князю Миколі Вишневецькому. У цьому був серйозний геополітичний сенс тих часів – московити хотіли схилити кримців до спільного протистояння з Литвою і Польщею, до яких входили тоді більшість українських земель, тому їхнє листування було важливим
- Наводиться перелік очільників тих черкаських козаків, що знаходились тоді неподалік сучасного Коломака, Високопілля, Перекопа: крім отамана Федька волошанина там були десятник Клим, десятник Ондрей Лях, десятник Замойський, десятник Сидорко, десятник Миленя, десятник Васюк Толстой, десятник Степанко Корова, десятник Грицько подолянин, «княж Дмитріїв людина Вишневецького», а також інші люди з ним – Кот Козятинський, Лосятинський, Васюк Копаченок, та черкашенин син боярський Степан Яцкович. Багато прізвищ можуть також означати походження
- У кінці листа зазначається серпень 7072 року. Можливо, це помилка, оскільки вище там же зазначено 7071 рік, і він відповідає сучасному 1564 року. Втім, навіть якщо це був 1565 рік – це все одно найдавніша згадка Коломака, на яку мені доводилось натрапляти.
Чому ця знахідка важлива? Тому, що на давніх картах Речі Посполитої, які доводилось бачити, до її складу включалася вся течія річки Коломак, хоч і без населених пунктів. І вже у 1670-х там було створено поселення Коломак під московським кураторством – як вважали на Гетьманщині, на їхніх землях. Але до цього було мало підтверджень перебування тут підданих Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. А тут – якраз таке яскраве підтвердження, ще і за 1564 рік. Ще є куди копати, але треба з чогось починати) Треба розкопувати локальну історію, яка з відомих причин століттями замовчувалася.
Фото 1: Фрагмент із того самого листа московського царя за 1564 рік
Фото 2: Фрагмент карти Гійома де Боплана за 1640 рік, де явно видно всю течію річки Коломак, включно із сучасними Коломаком і Високопіллям, у складі Речі Посполитої. Хоча самих поселень тоді ще не було, бо поруч проходив небезпечний Муравський шлях