Наприкінці жовтня ми відзначаємо День української мови і писемності. Крім традиційного диктанту національної єдності, до нього відбувається чимало свят у навчальних закладах і бібліотеках по всій Україні. Багато з них має назву «До рідного слова торкаюсь душею», і цей вірш уже певною мірою став символом свята. Яким же було моє здивування, коли дізнався – автором цього твору виявився мій учитель малювання з Коломака Віктор Васильович Геращенко!
Так, у сотнях відео, що можна побачити у соцмережах, декламатори повідомляють автора, як правило - Віктор Геращенко. Але те, що це саме наш коломацький учитель – якось не було асоціацій. Але і правда – Віктор Васильович, що народився ще у далекому 1936-му, захоплювався не тільки живописом, але і поезією.
Він написав чимало віршів, у тому числі – багато присвят саме рідному коломацькому краю і землякам. Були видані дві збірки його поезій: «Серпень у вирій летить» і «Мелодія душі». Але саме вірш «До рідного слова торкаюсь душею» з першої з них – став справді «вірусним»: його декламують і навіть кладуть на музику. Достатньо завести назву цього вірша до пошуку Google чи у фейсбуці – і побачите всю Україну!
Насправді дуже тішить, що автором вірша-символа любові до української мови став поет саме із Харківщини, із Коломака. Бо тут завжди говорили українською, з полтавсько-слобідським колоритом. Ось – світлини його збірки і сам тепер уже добре відомий вірш із неї. Віктор Васильович написав його у перший рік після відновлення нашої Незалежності. І це теж, безумовно – символічно!
