Зараз відкриваються архіви, тож продовжу знайомити із цікавими документами з історії Коломаччини, які були довгий час прихованими від широкого загалу. Що можна дізнатись із кількох справ за 1923 рік? А дізнатись можна багато!
По-перше, існує цілий ряд кримінальних справ щодо переслідувань учасників селянських повстань на теренах Коломаччини проти встановлення більшовицької влади. Є справа і стосовно Анатолія Смородського, про який робив нещодавно допис, і стосовно Кочевського, і стосовно багатьох інших.
Окремо варто зупинитись на справі стосовно цілої групи коломачан, які брали участь у повстанні Івана Перлика у 1920-21 роках. Я робив про нього вже кілька дописів, у тому числі – про розстріл у Полтаві близько 20-ти його учасників на чолі з самим Перликом. На той момент пройшло уже кілька років, але полювання за іншими учасниками того повстання продовжувалося.
Зупинюся на цікавих документах із досі мені невідомої справи 1923-го року, що проливають світло на ті події:
- Організація Перлика поширювала свій вплив не тільки на Коломаччину, частину Чутівщини і Валківщини, а і робила походи на інші повіти. Наприклад, Георгій Горобець був призначений керівником походу на Костянтиноград (сучасний Красноград)
- Іван Савелійович Євтушенко з хутора Явтухівки був у організації Перлика БУНЧУЖНИМ. Що іще раз підтверджує, що організація мала ідеологічну основу і будувалася за принципами козацького війська. Посада бунчужного було ключовою у Гетьманській Україні XVII-XVIII століть
- Семен Іванович Сидоренко (вірогідно – із Прядківки) займався в організації переписуванням і розповсюдженням універсалів отамана Гната Ратиці (такий псевдонім був у Івана Перлика). Знову ж таки, це свідчить про ідеологічну основу повстання
- Андрій Левович Синиця їздив до Полтави і привіз звідти карту Полтавської губернії, яка в подальшому використовувалася повстанцями
- Гнат Семенович Куць, про якого нещодавно робив окремий допис, брав участь у збройних виступах у складі організації, а також надавав їй матеріальну підтримку. Зокрема, видав учасникам повстання сідла і шаблі.
- Також у матеріалах можна побачити цілий ряд інших учасників того повстання, про яких не було відомо з попередньої справи за 1921-й рік, але у 1923-му році взялися і за них:
- Федір Якович Крамар із Крамарівки (на 1923-й рік мав 21 рік)
- Михайло Тимофійович Євтушенко із Явтухівки (тоді мав 24 роки)
- Василь Степанович Свергун із Прядківки
- Іван Юхимович Борщ із Крамарівки (тоді мав 20 років)
- Іван Якович Марющенко із Вдовиченого
- Степан Якович Шумейко із слободи Коломак (тоді мав 25 років)
- Іван Васильович Міланін із слободи Коломак (тоді мав 34 роки)
- Петро Родіонович Обихвіст із Рідкодуба
- Степан Пилипович Грозь із Рідкодуба (тоді мав 23 роки).
Інша справа за 1923-й рік цікава тим, що показує протистояння, яке мало місце тоді на Коломаччині, та й не тільки на ній. Справа в тому, що в керівні та правоохоронні органи на місцях у перші роки нововстановленої радянської влади увійшло багато людей із сумнівною репутацією. І ця справа – власне, про те, як конкретні посадові особи перевищували повноваження, по суті – займалися у Покровці свавіллям.
Зокрема, у справі йдеться про наступне: член ком’ячейки Коломаччини Василь Олексійович Ханько організував загін із 15-20 людей і прибув із ним у село Покровське (Покровку).
Там він із загоном під приводом боротьби із «куркульством» завдавав тілесних ушкоджень громадянам Покровки, із використанням зброї, тим самим дискредитуючи чинну владу, яку він представляв. Крім того, разом із тими ж особами, погрожуючи зброєю, Василь Ханько пограбував кількох покровських селян, зокрема – селянина Тимофія Пономаренка.
За це Василь Ханько і його співучасники були покарані органами влади – зокрема, він був відсторонений із посади.
Додаю кілька сканкопій із тих архівних справ, що зберігаються у Державному архіві Харківської області. Варто знати власну історію
Постанова щодо Сидоренка Семена Івановича від 23 листопада 1923 року. Зокрема, у ній ідеться про те, що Семен був у "банді" Перлика (так тоді радянські органи називали усіх учасників повстань). А також - про те, що він відповідав за переписування Універсалів, що видавав Іван Перлик
Це - документ із справи про перевищення повноважень Василем Ханьком та іншими учасниками його загону
Це - документ про наявність кримінальної справи стосовно Кочевського та інших. Самої справи поки що не вдалось побачити, але очевидно - що це той самий Василь Кочевський із Гришкового, інших на той момент на Коломаччині не було
Постанова стосовно Андрія Синиці і його участі у організації Перлика і тому повстанні. 25.11.1923
Члени повстанської організації Івана Перлика: Михайло Євтушенко, Іван Євтушенко, Василь Свергун