 |
 |
 |
|
Карта 1: Оригінальна карта французького інженера Гійома де Боплана, 1648 рік. Вона «перевернута», але у лівій її частині можна розгледіти річку Коломак. Самого поселення на карті ще немає, тоді його і не було, але на Коломаччині було чимало пасік полтавців, тодішніх підданих Речі Посполитої
|
Карта 2: Фрагмент карти 1651 року, створеної на основі карти Боплана. Вона – кольорова, і тут добре видно річку Коломак і Муравський шлях повз неї. Коломака як поселення також ще немає. |
Карта 3: Карта Київського воєводства, створена в Амстердамі, 1670-ті роки. Схожа на попередню карту Боплана, але цікава тим, що тут межі Київського воєводства зображеня саме по річці Коломак. Лівий, південний берег – Київщина, тобто – Гетьманщина. Правий, північний берег – відповідно, Московія. |
 |
 |
 |
| Карта 4: Карта Речі Посполитої, князівства Литовського, Волині, Поділля, України, Прусії, Лівонії та Курляндії», вперше видана у 1675 р. голландцем Фредеріком де Віттом. Цікава тим, що вся Коломаччина, тобто обидва береги річки Коломак аж до Муравського шляху, відображена як частина України (Vkrania). Також важливо, що татарська земля на карті закінчується якраз навпроти витоків річки Коломак, за Муравським шляхом. Північніше на той момент, в розумінні цього голландця – уже була Московія.
|
Карта 5: Карта, створена в Амстердамі, 1700 рік. Цікава тим, що тут теж наведені території Польщі, Литви і України. Зокрема, є річка Коломак, але поселення Коломак тут немає, як і інших населених пунктів Слобожанщини, які на той час уже були. Напевно, це тому, що з точки зору голландського автора Європа закінчувалася там, де і ця карта. Тобто – у верхів’ї річки Коломак, відповідно Коломаччина була останньою, що входила до «України, землі козаків» (Ukraine ou Pays des Cosaques) на той час. Можливо, зведений під «кураторством» московитів острог Коломак на той момент «не рахувався», оскільки тоді це було таке собі самозахоплення тих територій московською державою. Або ж голландські картографи могли і просто не знати про наявність Коломака там, хоча він існував іще з 1680 року, як мінімум. Полтава ж на цій карті є, але вона і тоді було більшим містом, і більш давнім. Московське ж царство згідно з цією картою закінчувалось північніше Коломака, по річці Мерлі. |
Карта 6: Карта Количева, 1714 рік. Оскільки зроблена в Московії, то тут є і Коломак, і Хмелева (Високопілля). Кордонів між Слобожанщиною і Гетьманщиною тут не видно, зате видно «турецький кордон» - насправді це було, вірогідно, розмежування земель із Кримським ханством на той момент. |
 |
 |
 |
| Карта 7: Карта Росії, 1716 рік. Явно зроблена саме на замовлення із Москви, і тут по-іншому називаються українські регіони у порівнянні з європейськими картами тих же часів. На ній є Коломак і Високопілля саме на території Білгородщини, а не Малоросії, оскільки за російською версією то вже була Слобідська Україна, відповідно – Охтирський полк. Разом із тим, на європейських картах того ж періоду Коломаччина продовжує вважатись частиною Гетьманщини. Цікаво, що річка Коломак на цій карті теж є, але називається КоломОк, на відміну від поселення КоломАка. |
Карта 8: Російська ландкарта слобідських полків, 1730 рік. Тут теж добре видно і Коломак, і Високопілля, і Коломацький ліс. |
Карта 9: Бельгійська карта, створена Тобіасом Конрадом Лоттером, 1737 рік. Відображає події російсько-турецької війни 1735-1739 років, зокрема з акцентом на фортифікаційні споруди тих часів. Вона не є дуже точною, але є цікавою з тієї точки зору, що на карті присутні і Коломак, і Високопілля, бо вони дійсно були відомими на той час укріпленнями. Причому Коломак тут – більший за Харків)) Цікаво також, що не тільки Коломак, а і Валки належать тут до Київської землі (саме Гетьманщини), на відміну від Харкова і Чугуєва. |
 |
 |
 |
| Карта 10: Карта, створена у німецькому Аугсбурзі, 1744 рік. На ній видно річку Коломак (хоч і не підписану, але вона відходить на схід від Полтави), і навіть Коломацький ліс над нею. Поселення Коломак немає, але знову ж таки – вся Коломаччина аж до витоку річки Коломак, тобто Високопілля, позначена як частина тодішньої Гетьманщини. Хоча на той момент на тій же території уже 60 років як знаходиться слобода Коломак, що належить до Охтирського полку Слобідської України, що існував під кураторством Росії. Ось такі територіальні нюанси, а можливо – і політичні! |
Карта 11: Карта, створена у Санкт-Петербурзі, Росія, 1745 рік. Тут фортеця Коломак присутня, і що цікаво – входить саме до Київської губернії, разом із Полтавщиною. Не факт, що так і було насправді – можливо, це помилка. Але – саме так відображено на цій карті. Цікаво також, що кордон із Татарією на цій карті пролягає південніше Коломака, між річками Самара та Оріль. |
Карта 12: Карта, теж створена у німецькому Аугсбурзі, 1769 рік. Аналогічно попередній російській карті, на ній видно фортецю Коломак, і тут теж належить вона не до Білгородської губернії, як ті ж Харків чи Валки, а до Київської губернії, разом із Полтавою. Очевидно, європейці навіть наприкінці ХVIII століття продовжували вважати коломацькі землі як такі, що не належать до Слобідської України. Вони й надалі перебувають разом із Полтавщиною – цього разу в складі Київської губернії. До речі, Слобідсько-Українська губернія, що була на той час, тут названа взагалі Бєлгородською губернією, що навряд чи відповідало дійсності, але передавало розуміння підпорядкування тієї губернії саме білгородцям. |
 |
 |
 |
| Карта 13: Фрагмент карти Польщі, створена Ріцці Занноні, 1772 рік. Як і у ряді попередніх карт, на ній і Коломак, і Високопілля належать до Київщини. Загалом же тоді кордон між Польщею і Росією тоді проходив по Дніпру, відповідно все лівобережжя Дніпра назване Україною Московською, а правобережжня – Україною Польською. |
Карта 14: Фрагмент Геометричного плану Валок і Валківського повіту, 1784 рік. На ньому добре видно сам план фортеці Коломак. Цікаво, що центрального ставка, що зараз називають «Зеленим», ще немає – просто річечка, з іншого боку якої видно споруди, а також хрест – то Воскресенська церква. Вона була неподалік сучасної однойменної церкви. У самій же фортеці – два хрести, то Успенська і Миколаївська церкви відповідно. Також цікаво, що натомість відображені водойми на місці сучасного стадіону, а також – убік Лозового яру.
|
Карта 15: Фрагмент карти Російської імперії, де нанесена Коломаччина, кінець 1870-х. Цікаво, що буквально перед виданням цієї карти з’явилась залізниця, але хутір Шелестів ще не є цілісним населеним пунктом із станцією Коломак. Є окремі хутори Білоусів, Нагальний тощо. Також добре видно основну дорогу з Харкова на Полтаву – вона тоді йшла через Коломак і далі на Каленикове. Також цікаво, що ще є водойми перед Миколаївською церквою (там зараз молокозавод), а на місці сучасного «Зеленого» ставка – ще немає. Зате вже є Новоіванівський ставок. Нарешті, в Коломаці вже добре видно заселений район, що зараз називається Загреблею – тоді там була гребля, перед молокозаводом, а зараз її немає. Утім, назва Загребля залишилася із тих часів. |
 |
 |
 |
| Карта 16: Дореволюційна карта Валківського повіту. На ній видно, які з населених пунктів Коломаччини були казенні, а які – власницькі, тобто – тамтешні селяни були підданими поміщиків. Ще цікаво, як тоді проходила дорога з Харкова на Полтаву – через Коломак, сучасної прямої дороги з Валок прямо на Каленикове тоді не було |
Карта 17: Австрійська карта часів Першої світової війни. Цікава тим, що чітко видно хутори Херувимський, Чичибабин, Резуленків, а Покровка називається Покровська – це дійсно давня назва цього населеного пункту. |
Карта 18: Мапа Української Народної Республіки, 1918 рік. Цікава тим, що Коломаччина на даній карті входить до складу Гетьманщини, а не Слобожанщини. Як і Костянтиноград (сучасний Красноград) трохи південніше. |
 |
 |
 |
| Карта 19: Німецька військова карта часів Другої світової війни. Добре видно такі топоніми, як Тарапунька, Ільченків, Сінькова Балка, Капустяна Балка тощо. Також цікаво, що на карті вже є Новоіванівський та Високопільський ставки. Коломацьких же ставків – ще немає. |
Карта 20: Радянська військова карта часів Другої світової війни. Тут – Коломак і найближчі до нього населені пункти на той момент. Теж видно Тарапуньку, Терничкову балку тощо. |
Карта 21: Радянська військова карта часів Другої світової війни. Тут – Різуненкове, Кисівка і найближчі до них населені пункти на той момент. |
| |
 |
|
|
|
Карта 22: Радянська військова карта часів Другої світової війни. Тут – Шелестове і найближчі до нього населені пункти на той момент |
|
