На горі перед в’їздом до Великої Багачки стоїть ось цей камінь. Його було освячено в 2004-му, але стоїть він тут уже кілька століть. У нього є своя історія – він був привезений козаками із Запорізької Січі й встановлений на могилі 180-ти козаків Багацької сотні, які загинули у бою. І знаєте якому?
Це був бій між військом новообраного гетьмана Івана Виговського і полтавського полковника Мартина Пушкаря.
Останній за підтримки Якова Барабаша із Запоріжжя сам націлився на булаву, також допомагало йому московське військо. Але військо гетьмана Виговського перемогло тоді, у 1658-му. Відповідно, Багацька сотня була розбита, а сам Мартин Пушкар загинув у одному з тих боїв...
До чого я це пишу? Бо в нашій історії є чимало перемог, проявів героїзму наших військових. Але – такі випадки, коли наші предки-українці воювали між собою, теж були не раз. Згадати ту ж Полтавську битву – навіть після спалення Петром І Батурина були козацькі полки, які воювали на його боці. Не можна повторювати помилок минулого сьогодні. Можна мати різні політичні вподобання, підтримувати різних політиків, але ключ нашої успішності – у єдності.