- Ти знаєш, я думав, що та назва походить від того коміка радянських часів
- Та ладно! А ти знав, що на картах 1939-1941 років, як радянській, так і німецькій уже була Тарапунька, як окремий населений пункт?..
Отже, сьогодні – розповідь про один із найдивовижніших кутків Коломака, який до Другої світової війни до нього не входив. Про Тарапуньку. Вона, як і Терничкова Балка навпроти, як і Леонтіївка, були окремими поселеннями.
Фото 1. Вид із пагорба над Тарапунькою на протилежний, лівий бік Коломака – прямо Терничкова Балка. А лівіше, де якраз розвилка доріг на Полтаву та Коломак – Леонтіївка, названа на честь полковника Охтирського полку Леонтія Лесевицького. Зараз це все входить до селища Коломак
Якщо подивитись на карту Шуберта 1869 року, то Тарапуньку там добре видно – і навіть напрямки вулиць такі ж, як і зараз!
Фото 2. Тарапунька на карті Шуберта, тут вона ще не підписана, але її добре видно, позначив блакитною стрілочкою. Всі вулиці - ідентичні сьогоднішнім
А також нижче - ті самі воєнні карти ХХ століття, де явно видно назву населеного пункту «Тарапунька».
Фото 3. Це – німецька карта часів Другої світової війни. Тут добре видно назву села – Tarapunka, теж позначив блакитною стрілкою
Фото 4. А це – радянська карта тих же часів, і тут теж Тарапунька позначена як окремий населений пункт. Теж - позначено блакитною стрілкою
А з актором Тарапунькою все було насправді навпаки – його юність минула у Полтаві, саме на березі річечки Тарапунька. І саме на честь неї Юрій Тимошенко узяв собі сценічний псевдонім, і це вже було після Другої світової війни.
Фото 5. Тут ліворуч – гуморист Тарапунька (Юрій Тимошенко) разом із Штепселем та іншими саме на річці Тарапунька у Полтаві. У порівнянні з нею річка Коломак ще огого :)
У Коломаці мало хто знає, але назва Тарапунька досить поширена по всій території сусідньої Полтавщини. Місцеві дослідники нарахували не менше 5 невеликих річок із назвою Тарапунька або схожою на неї – на Зіньківщині, на Миргородщині, неподалік Гадяча тощо. Але що цікаво – Тарапунька там загалом використовується як збірна назва для різного роду річечок та струмків.
Фото 6. Шлюз по дорозі на Тарапуньку. Як розповіли місцеві, раніше русло Коломака було правіше на пару десятків метрів, і значно ширше
А що ж у Коломаці? Тарапунька знаходиться на правому березі річки Коломак, вона – зовсім поруч. Але для нас – це усе ж перш за все назва місцини, а не річки. Хоча не можна, звісно ж, виключати, що саме річка, за аналогією з Полтавщиною, передала назву Тарапунька цьому мальовничому кутку за правому, вищому березі.
Фото 7. Ось така тепер тут річка Коломак
До речі, дослідники найчастіше пояснюють походження назви «Тарапунька» від давньоукраїнського розмовного «торопитися» – поспішати, в сенсі: «швидко текти». Однак є слово «тарапан» і у тюркських мовах (у т.ч. кримсько-татарській), і означає кам’яне чи дерев’яне корито, в якому давлять (топчуть) виноград. Я не маю якоїсь прямої кореляції, якщо відверто – Тарапунька знаходиться на пагорбі, а не в улоговині… Але відкидати і цю кримськотатарську версію теж не можна – все ж той же Коломак і сусідня Вурма походять саме з тюркських мов.
Наша Тарапунька – це район, який досить відокремлений, і це накладало серйозний відбиток на життя там. З одного боку – Вурма, з двох інших – річка і Коломацький ліс, чужі тут не ходять. Саме тут, уже після зруйнування усіх трьох коломацьких церков, функціонувала церква, проходили служби у підпіллі – аж до 1967 року! Тут жили майстриня з Котельви, що пекла котелевські пряники-панянки, і навіть колишній боєць УПА. Але про людей Тарапуньки – більш детально буде в окремому дописі.
Фото 8. Дорога з Тарапуньки на Вурму. Про неї вже робив колись окремий допис, його можна знайти у цьому ж розділі
Загалом же – це було досить містичне місце. Доводилося чути від старих людей, що там завжди вистачало відьом і вовкулаків. Є такі легенди. Але що відомо точно – люди жили тут, на правому високому березі Коломака з давніх-давен. Принаймні, у цій місцині між двома городищами Коломацьким і Гришківським теж чимало знаходять і скіфських, і пізніших артефактів.
Фото 9. Терен на межі Тарапуньки та Вурми
А ще на горі над Тарапунькою, вбік Коломацького лісу, стояло кілька вітряків – літні люди ще те пам’ятають.
Фото 10. Вид від Тарапуньки убік Коломацького лісу. Тут лівіше, на полі убік Вурми, стояли колись відомі тарапунські вітряки
На початку ХХ століття, до Голодомору, Тарапунька була самодостатнім селом – тут жило близько 1000 людей. А річка Коломак тут була куди ширшою раніше, підходила аж до городів, навіть русло її було змінене меліораторами у 1970-х. Але й сьогодні на шлюзі дітлахи ловлять рибу.