Наприкінці липня 1687 року було проведено Коломацьку козацьку раду, на якій було обрано гетьманом Івана Мазепу. Тоді ж і там же було ув’язнено попереднього гетьмана Івана Самойловича з подальшим засланням до Сибіру. Але залишається дискусійним питання – де ж саме відбулася Коломацька рада?
Давайте спробуємо розібратись разом, тим більше – що думки з цього приводу дуже різні! 😉
Добре відомі, як мінімум, дві версії, де саме відбулася Коломацька рада. Згідно з однією з них, вона відбулася поблизу, а то й у самій тодішній слободі Коломак. Згідно з іншою – вона відбулася на місці сучасного Чутового. При всій повазі до обох із них, вони видаються, скажімо так, дискусійними. Поясню нижче – чому.
Щодо версії із слободою Коломак та полями біля неї, яку просував добре відомий на Коломаччині історик Олексій Шинкаренко – вона не знаходить підтверджень у щоденнику шотландця Патріка Гордона, безпосереднього учасника тих подій. Крім того, тоді поля навколо сучасного Коломака не були Гетьманщиною – це була територія Охтирського полку Слобожанщини, під управлінням московського царя.
Звісно, все могло бути – але було б трохи дивно, якби очільника сусідньої Гетьманщини обирали «за межею». А вона, за свідченнями Літопису Самійла Величка та переказами старожилів, проходила в ті часи десь по сучасному Гришковому (Грашковій долині). Там же, між Гришковим і Крамарівкою, можна локалізувати і Страшний Брід, згаданий Величком у контексті межування 1680-го року. Серед місцевих він іще називається Тагамлик – до речі, татарська назва.
Щодо чутівської версії, то вона відштовхується від локалізації «броду Буцького», який згадується у контексті Коломацької ради тим же Самійлом Величком, ближче до Новофедорівки за Чутовим, убік Полтави. А також - від фрази у щоденнику Патріка Гордона, що тоді їхні війська перейшли річку Коломак за 4 милі від Полтави. Але сприймати це як однозначні факти не дозволяють інші записи у тому ж щоденнику Гордона, а також інші згадки в історичних документах.
Щодо локалізації броду Буцького саме біля Новофедорівки – наскільки зрозуміло, основою цього стали свідчення старожилів та краєзнавців. Разом із тим, відомо, що через річку Коломак було чимало бродів, у тому числі – у межах володінь родини Буцьких. А вони простягалися, як свідчать історичні документи, аж до межі з Охтирським полком, тобто – до Нижніх і Верхніх Рівнів. Тому – брід Буцького цілком міг бути і в іншому місці – скажімо, навпроти сучасного Чутового чи ближче до Рівнів, про це більш детально – нижче.
Щодо фрази про 4 милі від Полтави: вона ставиться під сумнів іншими записами у тому ж щоденнику Патріка Гордона. А саме:
1. У записі за 18 липня 1687 року він зазначив, що багатотисячне московське військо зупинилося біля витоку струмка Орчик, мали добрий запас лісу, води і трави. І вже звідти – пішло до річки Коломак. Якщо так, то версія з поворотом від Орчика ще біля Варварівки на Новофедорівку не витримує критики – витоки Орчика починаються аж біля Мельникового на Валківщині. Відповідно – вірогідно, військо піднялося по Орчику, як мінімум – до Вільхуватки та Грякового на межі між сучасною Харківщиною і Полтавщиною.
2. У записі за 3 серпня 1687 року, уже після завершення Коломацької ради, Гордон зазначив: «Ми пройшли на схід уздовж річки Коломак близько 2 миль, а потім – на північний захід до річки Мерла 2 милі, й стали в круглому вагенбурзі навпроти села Лобшово (тепер - Любівка), між Колонтаєвом і Красним Кутом». Якщо вірити версії, що Коломацька рада відбулася біля «броду Буцького» між Чутовим і Новофедорівкою, то це – просто нереальні відстані! Від тієї точки до Коломака по прямій близько 20 кілометрів, а далі – до Любівки ще не менше 23 кілометрів. Я спеціально перечитав інші записи щоденнику Гордона – у тодішніх умовах багатотисячне військо рухалося повільно, тому за один день пройти 43 кілометри було неможливо.
Є й інші фактори, які схиляють до думки, що переправа через річку Коломак відбулася східніше, можливо – десь навпроти сучасного центру Чутового, а то і ще ближче до Харківщини:
- Тоді війська ходили в основному по річках, обирали шляхи поближче до води і трави. Про це, зокрема свідчать і записи того ж щоденника Гордона. Таким чином, логічно припустити, що військо від річки Орчик до річки Коломак йшло максимально близько до долини річки Чутівка, і відповідно – переходили річку Коломак неподалік від гирла Чутівки. А це – вже сучасний центр Чутового, поруч із сучасною автостанцією.
- Формулювання «близько 2 миль» у Гордона – це менше, аніж 2 милі. Це очевидно з інших записів цьому ж щоденнику, я перевірив. Якщо виходити з того, що одна миля – 8.5 кілометрів, як припустили дослідники у чутівській версії, то найбільш вірогідно наступне – з місця стоянки на Коломацькій раді уздовж річки Коломак до повороту на Любівку московське військо пройшло 12-13 кілометрів. Саме така відстань фігурує у Гордона в інших місцях щоденника, де він вживає формулювання «близько 2 миль».
Враховуючи згадку про різкий поворот у тому ж щоденнику (спочатку йшли на схід, а потім – на північний захід), логічно припустити, що військо повертало тоді в районі Новоіванівки, де – найближча відстань від річки Коломак до річки Мерла і Любівки. Якщо ж військо Гордона повертало від річки навпроти центру Коломака, як по дорозі на Колонтаїв - то тоді до Любівки було б близько 3-х миль, а не 2-х, і кут повороту був би меншим, тому – ця версія більш сумнівна.
Відповідно, якщо «включити зворотній відлік», то можна визначити локацію, звідки саме стартувало московське військо після Коломацької ради. І якщо відміряти від Новоіванівки вздовж річки Коломак 12-13 кілометрів – то виходить, що стояли московити тоді якраз у районі села Гришкове на Коломаччині!
Відразу зауважу – історики говорять про десятки тисяч вояків, що брали участь у тому поході на Крим – як із гетьманського, так і московського боку. Таким чином, стоянка розтягнулася: Гордон у щоденнику пише, що його військо стояло правіше, а козацьке – лівіше. Більше того – відстані були немалі: згідно з записом Гордона за 25 липня, після обрання Івана Мазепи гетьманом московські бояри сіли на коней і поїхали до свого табору, а новий гетьман проводив їх до половини шляху...
З усього наведеного вище найбільш вірогідною мені виглядає наступна версія подій і місце проведення Коломацької ради:
1. Козацьке і московське війська піднялися від річки Орчик до річки Коломак уздовж річки Чутівка. І переправились через річку Коломак десь плюс-мінус пару кілометрів від центру сучасного Чутового. Такого населеного пункту тоді не існувало, але це не настільки важливо.
2. Згідно з записами щоденника Гордона, московське військо пройшло 3 версти (десь 6-7 кілометрів) вгору по річці Коломак від місця переправи і стало табором. Козацьке військо стало лівіше. Цілком імовірно, московське військо стало на «слобідських» землях у районі Гришкового, а козацьке – на «гетьманських», тобто ближче до Нижніх та Верхніх Рівнів.
3. Безпосередньо Коломацька рада відбувалася десь на тодішній межі Гетьманщини і Слобожанщини, на правому березі річки Коломак. Тобто між сучасними Гришковим і Нижніми Рівнями. Знову ж таки, згідно з записами Гордона, це було рівне поле біля козацького табору.
Якщо зараз подивитись на цю місцевість, то це цілком може бути місце сучасного Гришківського заказника. Або ж – луки уздовж річки Коломак убік Нижніх Рівнів – ті, що на фото нижче. Тоді це вже була Гетьманщина. На місці козацької ради була поставлена похідна церква, і саме біля неї Івана Мазепу було обрано гетьманом. Там же були підписані відомі Коломацькі статті.
4. Через кілька днів після цього війська розійшлися – московське військо попрямувало до Любівки і далі в Московію, а козацьке – на північ Гетьманщини.
Вірогідний напрямок руху війська від Орчика аж до Любівки, а також імовірне місце проведення Коломацької ради, відображені на картах нижче. Звісно, ці всі точки приблизні – але думаю, що похибка складає не більше 2-3 кілометрів.
Залишається питання – а як же з тими записами щоденника Гордона, що річку Коломак військо перейшло у 4 милях від Полтави, тобто – у 35 кілометрах? Думаю, він міг просто помилитись, тим більше – що він не йшов через Полтаву. У той час як інші відстані, наведені вище – були реально пройденими його військом. Якщо вже десь і помилився Гордон, то вірогідніше – що саме у цій цифрі, аніж в інших.
Насамкінець – я не претендую на істину в останній інстанції, але поділився цією версією тому, що вона виглядає найбільш імовірною, виходячи з усіх відомих фактів. Згідно з нею, Коломацька рада відбулася саме на межі сучасної Харківщини і Полтавщини. Якщо є сумніви – перечитайте ще раз щоденник Патріка Гордона.
У будь-якому разі – думаю, що Коломаччина і Чутівщина не мають ділити між собою лаври Коломацької ради, а мають повне право вважати, що рада відбувалася саме в них, враховуючи розтягнутість козацьких та московських військ уздовж річки Коломак. Ті ж гришківські землі належали тоді слободі Коломак, тому – цілком логічно, що саме в Коломаці був встановлений пам’ятник Івану Мазепі, хоча у самій слободі, напевно, його виборів не відбувалося.
Гетьманське правління Івана Мазепи почалося 25 липня 1687-го з Коломацької ради і тривало 22 роки. Історики визнають, що воно стало часом піднесення України, її розбудови. А вже потім – було спалення московитами Батурина, Полтавська битва, але – це вже зовсім інша історія.
ФОТО
Пам'ятник Івану Мазепі у центрі Коломака, відкритий наприкінці липня 2017 року
Приблизний маршрут руху війська згідно із записами Патріка Гордона. 1 - поворот від річки Орчик до річки Коломак. 2 - Переправа через річку Коломак. 3 - Місце проведення Коломацької ради. 4 - Поворот від річки Коломак на Любівку. 5 - Стоянка на Любівці. Як бачите, із точки 3 до точки 5 - і так досить велика відстань, а стартувати ще далі від Чутового і пройти стільки за 1 день - тоді це була неймовірно велика відстань
Приблизне місце проведення Коломацької козацької ради. Згідно з чутівською версією, вона була кілометрів на 10-15 на захід, згідно з коломацькою біля самого Коломака, що теж десь 10 км, але на схід
Правий берег річки Коломак біля Гришкового. Можливо, саме тут, або десь неподалік і проходила Коломацька рада? За волею долі, саме в цих місцях був і центр коломацького повстання на чолі з Іваном Перликом 100 років тому
Цитата із щоденника Патріка Гордона - про переправу через річку Коломак, а також про те, що табором вони стали за 3 версти (тобто десь 6-7 км) від місця, де переправилися через річку Коломак
Тут - цитата з щоденника Гордона про перехід 3 серпня 1687 року про те, що вони за один день дійшли з місця Коломацької ради до Любівки біля Краснокутська. А це - 23 км мінімум від річки Коломак, плюс десь 12-13 км вздовж цієї річки. Таким чином, це і дозволяє висунути версію саме про проходження ради десь між Гришковим і Рівнями
На фестивалі до відкриття пам'ятника Івану Мазепі в Коломаці у 2017-му - козаки співають
Тоді до Коломака на фестиваль з'їхалися з усієї області. Потужно було! Сподіваюсь, що ще не раз тут буде свято на честь річниці Коломацької ради та гетьмана Івана Мазепи - і для коломачан, і для гостей!