Пащенівка - вона ж хутір Пащенків, як її називали у ХІХ столітті - саме з такою назвою цей населений пункт позначений і на карті Шуберта приблизно 1870-го року. Мені Пащенівка теж не чужа – колись навіть була нагода поселитись тут, але не склалося. А от Олексій Іванович Лутицький – він саме звідси, і зараз живе тут. Тож – трохи про історію Пащенівки, що вдалося зібрати разом.
Фото 1: Вид на долину, вздовж якої розташована Пащенівка, при в'їзді з боку Шелестового
Як і сусідній Париж, Пащенівка була казенним хутором, тут ніколи не було панів. За інформацією від Олексія Івановича, серед місцевих існує легенда, що заснували поселення два брати-козаки Охтирського полку. Із яким прізвищем? Правильно, Пащенки. І одного з братів звали Андрій.
Перші записи у архівних документах щодо хутора Пащенків з’являються у середині ХІХ століття. Перші хати, як розповів Олексій Іванович, були зведені на Кудлівці – місцині ближче до сучасної залізничної зупинки «80 кілометр». Залізниці тоді ще не було. У наступні десятиліття хутір суттєво розрісся і на 1878 рік мав 90 дворів – це був один із найбільших населених пунктів Коломацької волості. Для порівняння, у хуторі Шелестовому було тоді 69 дворів.
Фото 2. Карта Шуберта приблизно 1870-го року, де видно хутір Пащенків і залізницю, де поруч зараз зупинка "80 кілометр". До речі, форма Пащенівки майже не змінилася за 150 років
Разом із тим, своєї церкви у хуторі Пащенковому не було, як і в Шелестовому – хутір належав до приходу Успенської церкви слободи Коломака.
Цікава форма села – це по суті овал, навколо ставка і струмка, який тече далі убік Сурдівки та річки В’язової. Ту місцевість, що ближче до Сурдівки, за колишньою залізницею до Анан’ївського цукрозаводу, якої давно немає, називають «Турчина». Ніхто з місцевих вже й не може пригадати, звідки пішла та назва.
Фото 3. Центр Пащенівки - вид від клубу на одну з центральних вулиць
Разом із тим, на карті 1784 року, де Пащенівки ще немає, та балка, що тягнеться від сучасної Пащенівки до Сурдівки, названа «Турченіновою долиною». Співпадіння? Не думаю! Скоріше за все, та давня назва долини має прямий стосунок до сучасної назви цієї місцини.
Фото 4. На подвір'ї у Олексія Івановича Лутицького
А от трохи правіше, теж убік Степового та Костянтинівки, був колись невеликий хутір Сенькова Балка. Уже років тридцять там ніхто не живе, але відома вона тим, що на полі поруч із нею були колись могили шведських воїнів та воїнів армії Петра І – тут було одне із зіткнень між ними, ще до Полтавської битви. У далекому 1709-му.
Фото 5. Вид на поле біля Сенькової Балки, де туди далі, в кутку, де посадки сходяться, були могили загиблих воїнів шведської та царської армій від 1709 року
Усього могил було три, дві з них (шведська і царська) існували ще кілька десятиліть тому – такі собі невеликі кургани. Але на третю з них упала і не розірвалась авіабомба у часи Другої світової війни. То хлопці місцеві вирішили її підірвати, але рвонуло так, що у найближчих хатах тоді шибки повилітали. Утворилась вирва, її засипали пізніше. А ще пізніше – розорали усе, залишились тільки згадки, де ті могили були.
Фото 6. Ось тут унизу був хутір Сенькова Балка. Земля тут родюча, як і загалом по Коломаччині
У Пащенівці й зараз багато родин із прізвищем Пащенко, що і не дивно. Центром громадського життя села є клуб, тут збираються на різні події.
Фото 7. Пащенівський клуб. Колись доводилось тут бувати на культурно-мистецьких заходах
А географічним центром села, просто посередині овалу, між двома основними вулицями, є Пащенівський ставок. Він невеликий, але своїм порибалити вистачає.
Фото 8. Пащенівський ставок. Така вона, Пащенівка на Коломаччині. Варто знати локальну історію!