Це зовсім маленьке зараз село – одне з найдавніших на Коломаччині, якщо говорити про письмові згадки. Принаймні, у 1760-х роках воно вже існувало. А також із 1761 року навіть мало власну церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Ця церква була однією з перших у окрузі, після Коломака. Серед іншого, це свідчить про те, що село було чимале.
Названа була Миколаївка, цілком імовірно, на честь сина останнього полковника Харківського полку Матвія Прокоповича Куликовського – його звали Миколою. Вони разом значилися в документах власниками даного села наприкінці ХVIII століття. А ще цікаво, що цей самий Микола Куликовський був свого часу очільником валківського повітового дворянства.
Миколаївка – село, найближче з коломацьких до славнозвісного Муравського шляху, який там проходить приблизно напрямком сучасної дороги з Кантакузівки на Перекіп. Тобто – вододілом басейну Дніпра та Дону. Саме у цих місцях починається річка Шляхова, яка далі тече до річки Коломак, та у свою чергу – до Ворскли, а остання – несе свої води до Дніпра.
Фото 1: З Миколаївського ставка вода тече аж до Дніпра і звідти у Чорне море
Схил до Миколаївки від Муравського шляху – досить крутий, а асфальту тут ніколи не було. Пригадую, як наприкінці 1990-х заїхали на Миколаївку із другом, у нього там була пасіка. То туди скотилися на авто, а поки були там – пройшла рясна злива. То вже назад було не виїхати. Кинули авто, повернулися пішки назад польовою дорогою на кантакузівську трасу. Дійшли туди брудні по вуха – ще з тих пір запам’яталось, яка чорна біля Муравського шляху земля...
Фото 2: Вид на перші хати Миколаївки, коли спускаєшся від Муравського шляху, тобто дороги Кантакузівка-Перекіп
Коли зникла церква у Миколаївці – мені дізнатись не вдалося. Зате відомо, що у ХХ столітті був тут і колгосп, і клуб. Здавна ж село славилося своїми пасіками, є вони там і зараз. А також є добре відомий Миколаївський ставок. Скільки тут усього було! До речі, зараз – води у ньому багато, не впала зовсім, навіть після цього посушливого літа.
Фото 3: Дамба ставка. Туди лівіше за деревами - знаменитий Сніжчанський ставок. Прямо - Шляхове. Загалом - це край ставків, вони тут - на будь-який смак
Ось ще кілька фото звідти – подивіться на Миколаївку та її ставок. Зовсім маленьке село зараз, але має багату історію. Варто її пам’ятати і цінувати своє.
Фото 4: Вид на Миколаївський ставок із краю села, найближчого до Муравського шляху
Фото 5: Хати над ставком. Там же, на тій же вулиці колись і клуб був. Цілком імовірно - і церква теж
Фото 6: Вулиця Східна. Чому така назва вулиці - важко сказати, їх усього тут пару залишилося. Зовсім невелике зараз село. Сусідні Шляхове і Дмитрівка - куди більші