Вона досить довга – тягнеться близько 12 кілометрів. Від самої Дорофіївки, вона ж Бельцеве, повз Дмитрівку й Божківку аж до Різуненкового. Помітив, що не всі знають: і відома улоговина біля Божківки перед виїздом на трасу з Коломака, і низина між школою та «новою вуличкою» у Різуненковому, і той яр, на якому ставок у Кисівці – то одна й та сама долина.
Фото 1. Цю місцину усі коломачани знають. Бузова долина перед Божківкою
Зазвичай у наших краях її називають просто Бузовою. Без додавання долини чи балки – хоча на давніх картах вона вказана як прикметник, з наступним іменником. Цікаво, що подібний топонім досить поширений як на Слобожанщині, так і на Полтавщині. Почав розбиратись: найближчі Бузова долина і село Бузова знаходяться усього за 20 кілометрів звідси – біля Китченківки на Краснокутщині, це басейн Мерли.
Фото 2. Пригадую, в цих березах на схилах Бузової не раз фотографувались у молодості. Утім, і тут, і у подібних березняках в інших місцях Коломаччини вітер обламує верхівки. Важко щось у нас березам живеться!
Є річка Бузова біля Малої Вовчої - це сучасна Вовчанщина, куди вже другий рік знову лізе окупант. Ще одна річка Бузова тече у Карлівській громаді, це на 40 кілометрів на південь від Коломаччини. До речі, там поруч також є річка Тагамлик – і у нас Тагамлик є, і він зовсім неподалік від нашої Бузової…
У Шишацькій громаді на Миргородщині є села Велика Бузова і Мала Бузова. Стоять вони на струмку з назвою Бузовий. Нарешті, Бузова є й під Києвом, на житомирській трасі – вона теж розташована уздовж Бузової долини!
Фото 3. Тут Бузова долина, що тягнеться повз Божківку вбік Дмитрівки й Дорофіївки. Саме там закінчується басейн Дніпра
Тобто є очевидний зв’язок: усі Бузові у той чи інший спосіб пов’язані з долинами, з річками в них чи без. Наша – якраз не має водойм, точніше - ставок колись тут був, але недовго. Прорвала дамба… Але про це детальніше в іншому дописі – про давню й не дуже історію Бузової.
Поки що ж варто відзначити – тут є джерела, є колодязі навіть. Загалом вона – напевно, найширша й найдовша долина з мені відомих на Коломаччині, й досить зручна для прихованого пересування, у тому числі – від Муравського шляху. Більшість схилів – досить пологі, однак є і круті ділянки, там іще на санчатах дітвора полюбляла кататись. Терну тут багато буває, хоч і не цього року. І грибів на Куцівці та й просто у лузі.
Фото 4. Балка Бузової, що веде до Кисівки. Широка, виглядає як ціла магістраль, як для давніх часів
Намагався дізнатись хоч якусь легенду про походження назви – то ніхто не знає, «завжди так звалася», Бузова та й Бузова. Порівняв із версіями в інших локаціях – як правило, пишуть про кущі бузини у таких місцях, що й дають назву долинам, річкам та й населеним пунктам. На нашій Бузовій я так уже багато бузини не бачив, але часу багато вже минуло, все може бути.
Фото 5. Бузова - убік Різуненкового. Колись із автобусів, що ходили на Коломак через Латишівку, студенти цією долиною ходили додому
У будь-якому разі ще у далекому 1784 році її добре знали: вона вже чітко позначалася на карті й називалася Бузовою долиною. Що і не дивно: знайдені у цих місцях артефакти свідчать, що тут мандрували ще із скіфських часів. Вірогідно, тут пролягав шлях від Муравського шляху до Страшного броду, згаданого у літописі Самійла Величка.
Фото 6. Тут багато терну і трава місцями - під метр заввишки. Не знаю, яка там була мурава у давні часи, але тут - по ній сунутись реально важко. Така вона, коломацька Бузова долина.