Дуже стисло про джерело походження цієї назви.
Це фрагмент з другої ревізії козацьких підпомічників містечка Коломаку 1744 року:
“во дворе Яковъ Максимов снъ Цепочокъ 30
у него дети Гордей 6
Динис 4
Итого 3 дши” (РДАДА, ф. 350, оп. 2, спр. 190, арк. 138).
Та фрагмент так званого “сповідного розпису” Успенської церкви Коломака 1771 року. Серед “військових обивателів черкас” в тому числі:
“Яковъ Максимовъ синъ Цепочокъ 55
жена его Ирина Андреева дочь 52
синъ ихъ Семенъ 23
жена его Мария Трофимова дочь 21
дочь ихъ Ирина 2
Гордей Якововъ синъ Цепотченко 29
жена его Уляна Павлова дочь 27
дети ихъ
Иоанъ 7
Романъ 5
Марина недель 25” (ЦДІАК, ф. 1990, оп.1, спр. 3, арк. 124).
В подальшому, здебільшого, це прізвище в Коломаці записували в варіації — Цепочко. Або в якихсь подібних.
В попередніх ревізіях та переписах, раніше за 1744 рік, здається, представників цього прізвища в Коломаці нема. Може, переписані за іншим. Може, десь і без прізвища. А тільки за іменем та по батькові. Насправді таких випадків тоді було багато. Як і змінність прізвищ тоді ще була досить поширена.
Але в подальшому і прізвище це і його представники з Коломаку в історії вже достеменно не зникали.
Після 1765 року вони були серед представників громади “військових обивателів”. Потім згодом вже державних (казенних) селян. Вже давно. Достеменно, як мінімум, з того самого 1744 року.
Але сам хутір, “родом з Коломаку”, названий за цим “коломацьким” же прізвищем, який має і сучасну свою назву саме за прізвищем представників цього роду, з'явився все ж набагато пізніше і за 1744 рік. І за 18 сторіччя загалом. Він виник там десь в середині 19 сторіччя.
Позначення цього хутора присутнє на “триверстівці” Шуберта 1869 року. А також серед Переліку населених місць Харківської губернії за даними 1864 року (видання Міністерства внутрішніх справ 1869 року). Там зазначено, що казенний хутір “Цепочковъ” “при колодязях” мав тоді усього 14 дворів та 62 мешканця.
І надалі, звичайно, в подальшого періоду документах та на більш сучасних мапах він та згадки про нього теж присутні.
Як існує вже село Цепочкине і зараз.
Автор: Олександр Подолянко