Знайшов цікавий документ 1690 (7198 за тогочасним “візантійським” стилем) року, в якому згадані Коломак, Коломацька сотня та перший з відомих за архівними документами коломацький отаман та сотник — Остап Пододня.
Документ стосується викладення фактів малоприємних. А саме, розповсюдження епідемії якоїсь хвороби, мору.
Сам документ був опублікований в 1907 році в виданні “Матеріали з історії медицини в Росії”* а також в 1909 році в 31 томі багатотомного та багаторічного видання “Звістки Імператорського Томського університету” (“Известия императорского Томского университета”). З останнього і взяті (сторінки 338-339) наведені копії.
До речі, очевидно, та сама особа Остапа Пододні, тоді як коломацького отамана згадана в виданні 1851 року матеріалів з літопису Самійла Величка** (сторінка 520 видання).
Але в другому томі 1857 року видання широко відомого саме на Слобожанщині “Історико-статистичного опису Харківської єпархії” Д. Г. Гумілевського (Філарета) очевидно той же самий коломацький сотник в контексті подій 1680 року названий як “Евстафий Подерня”. А в першому томі 1886 року видання фундаментальної як для історії Слобожанщини праці Д. І. Багалія “Матеріали для історії колонізації та побуту....” (сторінка 136 видання) в розшифровці “Смотренной книги” міст охтирського полку 1686 року очевидно він же названий взагалі як коломацький сотник “Остафей Подоняцъ”.
Прочитання давніх архівних документів, взагалі, непроста справа. Насправді, для того часу взагалі характерною була певна варіативність власних імен. Остап, Остафей, Євстафій, без сумнівів, те саме ім'я. Але і прізвище в різних документах могло зазнавати змін. А ще більше вірогідність зустріти в опублікованих розшифровках з оригіналів давніх архівних документів банальні помилки цих розшифровок.
Насправді, я майже впевнений, що найближчою до реальності є варіант прізвища Остапа саме “Пододня”. Хоча б тому, що можу безпосередньо прочитати це прізвище міського отамана Коломака в копії з оригіналу перепису 1718 року (РДАДА, ф. 350, оп. 1, спр. 15). Правда це вже трохи інший час, це вже пізніший перепис. Та й за міського отамана в Коломаці там не Остап, а Василь Пододня. Але це, вірогідно, родич того самого Остапа. Можливо, син. Більше того, козаки на прізвище Пододня присутні й в реєстрі Війська Запорозького 1649 року. Тобто це цілком козацьке саме по собі прізвище. Яке існує в Україні і зараз. Воно загалом не зникло. Як і його носії. Добре, це все припущення. В сенсі конкретного варіанту прізвища конкретної історичної постаті. Хоча, повторюсь, особисто я майже впевнений в найбільшій адекватності, історичній та фактичній правдивості варіанту прізвища Остапа — саме Пододня. Але, хай це буде все ж і припущення.
В чому у мене точно нема жодних сумнівів, що мова в усіх перелічених джерелах йде про одну й ту саму особу. І з точки зору відомих архівних документів саме ця особа є першим зафіксованим очільником, отаманом та сотником Коломака та Коломацької сотні.
І я точно впевнений, що ця особа заслуговує на те, щоб в Коломаці одна з вулиць була названа на його честь. І не так вже й важливо, насправді, в якій з зафіксованих в різних джерелах варіацій прізвища. Важливо з точки зору пам'яті і історії. Та поваги. І до нього. Але, в першу чергу, самоповаги. Сучасних мешканців. До власної історії. До самих себе.
*Материалы по истории медицины в России/ Н. Новомбергский, действит. член Императорскаго археологическаго института. - Санкт-Петербург : Тип. Альтшулера, 1905-1910. Т. 4. - Томск : Товарищество "Печатня С. П. Яковлева", 1907.
**Летопись событий в Юго-западной России в XVII-м веке / Сост. Самоил Величко, б. канцелярист Канцелярии Войска Запорожского, 1720.- Киев : Врем. комис. для разбора древ. актов,Т. 2. - 1851.
Автор: Олександр Подолянко