Покровка донедавна Покровської сільської ради Коломацького району відносно молодий населений пункт. І відносно значний. Історично. Хоча все відносно, звичайно.
Вперше в ревізіях Валківського повіту він з'являється тільки в 1850 році.
Як Покровське. Належало воно тоді Полковниці Варварі Миколаївні Костирь. Уродженій Зварикіній.
Можна сказати, що виникло Покровське від Олексіївки. Виділилось з неї. Відділилось.
В попередній ревізії Варвара Миколаївна — одна з основних співвласниць саме Олексіївки. В наступних вже ні. І не в тому причина, що вона перестала бути співвласницею як такою. А в цьому, як раз, відокремленні. В Олексіївці, так вже склалось, здавна було багато співвласників. І своєрідне розмежування між ними, очевидно, і спричинило появу Покровського. Переважна більшість селян в першій для нього ревізії 1850 року були в попередній 1835 року підданими тієї ж Костирь в Олексіївці. Хоча присутні в цій ревізії і переведені селяни з Костянтинівки та Михайлівського Богодухівського повіту. Але переводити підданих селян тоді взагалі було нормою. І Олексіївки самої це також стосувалось. Більш того, саме Олексіївки, здається, особливо. Але зараз все ж не про це село, а про Покровське.
А в Покровському вже з 1890 року була своя власна церква. Троїцька. І, таким чином, населений пункт теж вже був селом.
Як зазначено в “Довідковій книзі для Харківської єпархії 1904 року” дерев'яна однопрестольна церква була збудована коштом Губернського секретаря Євгена та його дружини Марії Сребдольських. До її причету також відносились хутора Панасенків (Наказнівка “тожь”), Трудолюбівка (Лустівка “тожь”), Корніївська пустинь (Согоконь “тожь”), Цепочкин, Гладків та Куніцин (Настенків). Церковним старостою з 1890 року був Губернський секретар Євген Миколайович Сребдольський.
Мабуть, дворяни Сребдольські на той момент були одними з основних землевласників в цих місцях.
Викупали ж земельні наділи селяни Покровського після скасування кріпосницького права в 1861 році у тих самих поміщиків Костирів, підданими яких колись були. В архіві Головної викупної установи Міністерства фінансів тих часів залишились відповідні справи (РДІА, ф. 577, оп. 45, спр. 1134 та спр. 348).
В переліку населених пунктів Харківської губернії за даними 1864 року (видання Міністерства внутрішніх справ 1869 року) зазначено, що у колишній власницькій “деревні” “Покровск”, що розташовувалась при ставку та колодязях, на той час було 48 дворів та мешкало 134 чоловіка та 145 жінок. Також тоді там був винокурний завод.
За даними ж межування 1869 року (РДАДА, ф. 1354, оп. 565, частина 2) власником земельної ділянки “деревни” Покровської був Полковник Макар Миколайович Костирь.
При цьому ця ділянка становила частину тієї, яка первинно була відмежована 11 червня 1772 року землеміром Леонтьєвим під № 145 саме за Олексіївкою (РДАДА, ф. 1354, оп. 565, частина 1).
Автор: Олександр Подолянко