Коломак зараз знаходиться в межах Богодухівського району. Після та як наслідок останньої адміністративно-територіальної реформи. З 19 липня 2020 року. До цього існував окремий Коломацький район. А ще до того колись це був Валківській повіт. А ще колись історично це була частина території Охтирського полку.
То ж все-таки Коломак це Коломаччина? Чи Богодухівщина? Чи Валківщина? Чи все ж Охтирщина?
Насправді, якоїсь однозначної відповіді на це питання просто не існує. Все тече і все змінюється. В історії. Але все ж сама історія залишається. Насправді, принаймні з формально-історичної точки зору, виявляється, що Коломак в якомусь сенсі можна вважати і ... Краснокутщиною. Але ... Все це відносно, звичайно.
Тому, замість пошуку відповіді на подібні питання, пропоную просто ознайомитись з тими офіційними адміністративно-територіальним одиницями, до складу яких Коломак за час свого існування входив.
Почалась його історія в 1680 році як острогу та “міста” саме в межах Охтирського слобідського козацького полку. Згодом, ще в тих самих межах, статус “міста” Коломак поступово втратив. Насправді, Коломак первинно перебував у подвійному підпорядкуванні. З одного боку як частина Охтирського полку, а з іншого — як укріплений військовий острог Коломак, як і багато інших тогочасних слобідських “міст” (і сама Охтирка в тому числі) також “відався” і з боку так званого “розряду” - Бєлгородського “стола”. Останній факт підпорядкування проявлявся, зокрема, в надсиланні в такі остроги - “міста” спеціально призначених з боку центральної влади Московської держави воєвод. І саме з цього боку той же Коломак називався і вважався “містом”. Але ця практика поступово зникла. Офіційно Бєлгородський розряд було скасовано в 1708 році. Але всі ці особливості не є тут предметом розгляду. Зазначу тільки, що вже в 1718 році, приміром, Коломак називали та вважали “містечком”. Сотенним містечком того самого Охтирського полку. Продовжував згадуватись Коломак як “містечко” того самого полку і в тих самих переписах 1732 та 1744 років.
А потім і полку цього, починаючи з 1765 року, не стало. То ж в подальшому вже були:
20.05.1765 р. -28.09.1780 р.
слобода* Краснокутського комісарства Охтирської провінції Слобідсько-Української губернії
29.09.1780 р. - 11.12.1796 р.
слобода Валківської округи Харківського намісництва
12.12.1796 р. - 04.12.1835 р.
слобода Валківського повіту Слобідсько-Української губернії
05.12.1835 р.- 06.03.1923 р.
слобода Валківського повіту Харківської губернії
07.03.1923 р. - 01.08.1925 р.
слобода -центр Коломацького району Харківської округи Харківської губернії
01.08.1925 р. - 14.09.1930 р.
село** — центр Коломацького району Харківської округи
15.09.1930 р. - 02.02.1931 р.
село — центр Коломацького району
03.02.1931 р. - 08.02.1932 р.
село Валківського району
09.02.1932 р. - 24.02.1935 р.
село Валківського району Харківської області
25.02.1935 р. - 11.08.1959 р.
село — центр Коломацького району Харківської області
12.08.1959 р. -03.05.1993 р.
селище (міського типу) Валківського району Харківської області
04.05.1993 р. - 18.07.2020 р.
селище — центр Коломацького району Харківської області
19.07. 2020 р. ...
селище- центр Коломацької громади Богодухівського району Харківської області
* назва “слобода” також фактично була скороченням від більш розгорнутого визначення “військова слобода”, або ще більш розширеного “державна військова слобода”, хоча, з іншого боку, слободу інколи могли називати і називали і просто “селом”.
** насправді, я не знайшов формального нормативного акта, яким би назва “слобода” змінювалась на назву “село”. Цілком можливо, такого акту не існує і не існувало взагалі. Як, вірогідно, і формального ж акту, відповідно до якого, деякі населені пункти Слобожанщини називали тими самими “слободами” на відміну від інших, які в той же самий час так не називали. Ймовірно, це регулювалось здебільшого традиціями. Але зникнення самої цієї традиції щодо деяких поселень називати їх саме “слободами”, принаймні в офіційних документах, логічно пов'язати саме з ліквідацією губерній як адміністративно-територіальної одиниці.
Примітка: однакові за назвою адміністративно-територіальні одиниці в різний час могли існувати і існували в різних межах та в різному складі. Наприклад, Коломацький район Харківської області. Також треба зазначити, що цей перелік не стосується питання поділу на рівні волостей, хоча зміни в цьому питанні теж історичні були. Зрештою, 7 березня 1923 року нові створені райони почали існувати саме замість ліквідованих як адміністративно-територіальна одиниця взагалі волостей.
В якості ілюстрації — фрагмент карти-реконструкції Слобідський полків 1764 року, що була опублікована в праці Євгена Альбовського “Історія Харківського слобідського козачого полку” (1).
1. История Харьковского слободского казачьего полка, (1651-1765 гг.) : с приложением карты слободских полков / по архивным материалам составил Евгений Альбовский. - Харьков : тип. Губ. правл., 1895.
Автор: Олександр Подолянко