Дмитрівка/Дмитріївка донедавна Шляхівської сільської ради Коломацького району вперше з'являється в ревізіях Валківського повіту в 1835 році.
Як власність Порутчика Дмитра Михайловича Фон Циглера. Його ім'я вона і носить. А сам він, можна сказати, її засновник.
Дмитро був сином відставного Підпорутчика Михайла Фомича. А той, в свою чергу, основоположника валківського роду Фон Циглерів — Фоми Фомича.
Селяни лишились у спадок Дмитру після смерті батька по розділу, як зазначено в самій ревізії, з братами Порутчиком Миколою та Підпорутчиком Петром.
Серед них вже тоді зазначені і дворові. Тобто Дмитро Михайлович мав в Дмитрівці і маєток.
А першими в самій цій ревізії йдуть селяни на прізвище Щербак. Це щодо того, звідки на карті Шуберта 1869 року поруч з самою Дмитрівкою міг взятись хутір “Щербаков”.
Втім, селяни Щербаки мешкали і поруч. Наприклад, залишались і в Шляховому. Шляхове до того належало саме батьку Дмитра — Михайлу. А в 1835 році піддані саме в ньому показані у власності вже згаданих братів Дмитра — Миколи та Петра.
В принципі, не буде великим перебільшенням сказати, що Дмитрівка виникла саме від Шляхового.
А з'явилась Дмитрівка, таким чином, між 1816 (роком проведення попередньої ревізії, в якій її ще нема) та тим самим 1835.
Хоча, скоріше, ближче до 1816 року. А, можливо, фактично і ще трохи раніше. Бо станом на 1816 рік Михайло Фон Циглер вже помер. А селяни там тоді показані у спільній власності зазначених раніше Дмитра, Миколи, Петра та ще одного їх брата Штабс Капітана Андрія як його спадкоємців.
А ось в ревізії 1811 року Шляхова показана ще за Михайлом Фомичом. Хоча вже тоді там окремо подані і піддані селяни тих самих його синів — Порутчика Миколи; Порутчика, що знаходився на службі в 13-му єгерському полку — Андрія; Петра, що знаходився на службі у 2-му кадетському корпусі; юнкера Дмитра, що знаходився на службі в 10-му єгерському полку. Щодо усіх селян, які показані як піддані саме братів, зазначено, що вони лишились їм у спадок в 1803 році. Не від батька. Михайло Фомич вже в сповідному розписі Різдвяної церкви Дорофіївки 1797 року (ДАХО, ф. 31, оп. 141, спр. 100а) показаний як удовець. Але сам він тоді ще був живий. І це очевидно, зважаючи, і на наявність саме його підданих в Шляховому в 1811 році.
Але сама Шляхова/Шляхове окрема тема.
Тому повернемось до Дмитрівки.
В ревізії 1850 року вона продовжує належати Дмитру Михайловичу Фон-Циглеру. В окремій ревізії його підданих там показані також селяни, що лишились йому в спадок по смерті Гвардії Поручика Івана Фон-Циглера і по розділу між спадкоємцями в тому ж 1850 році та селянин, що був подарований в 1847 році Поручиком Миколою Фон-Циглером.
Так само, йому ж, належить Дмитрівка і в останній ревізії 1858 року. Інших власників там тоді також нема.
А ось викупали колишні піддані Дмитрівки землі після скасування кріпосницького права, як випливає зі справи з архіву так званої Головної викупної установи Міністерства Фінансів (РДІА, ф. 577, оп. 45, спр. 272), у низки колишніх поміщиків. А саме, як свідчить заголовок самої цієї справи (мовою оригіналу відповідного опису архівних справ): “Дело о выкупе земельных наделов временнообязанными крестьянами Д.Д., М.Д., А.Н. фон Циглер, М.Н. Кнепфер, Е.Д. Заньковской, Н.Н., С.Н., В.Н. Карповых деревни Дмитровки Валковского уезда Харьковской губернии".
Автор: Олександр Подолянко