Андрусівка та Бондарівка — два села, два населених пункти, що безпосередньо межують між собою. Донедавна вони були в складі Шляхівської сільської ради Коломацького району. Тепер вже район — Богодухівський.
В переліку волостей та поселень Харківської губернії, складеному Санітарним бюро в 1909 році, в складі Коломацької волості Валківського повіту зазначені хутори “Андрусенковъ” з альтернативною назвою “Божковъ” та “Бондаревъ” з альтернативною назвою “Малый Кисевъ”.
Це і є безпосередні “пращури” Андрусівки та Бондарівки. До речі, усі коріння як “основних” так і “альтернативних” назв, зазначені тут, пішли від прізвищ мешканців цих хуторів: Андрусенко і Божко та Бондарь і Кись, відповідно.
Обидва хутора відначально були казенними. Тобто були засновані “державними селянами”, до того “військовими обивателями”. А ще до того козаками Охтирського полку. Родом з Коломака. Які і були історично їх мешканцями.
Правда пращури цих засновників були з козаків. Самі засновники вже точно ні.
Самих козаків Охтирського полку, як і самого полку, не існувало вже з 1765 року. Коли і був скасований полковий устрій Слобожанщини.
А хуторів цих в 18 сторіччі ще не існувало. На момент їх виникнення, в 19 вже сторіччі, засновували їх вже, найвірогідніше, “військові обивателі”. Що згодом, повторюсь, отримали статус просто “державних” або “казенних” селян.
Самі ж землі, де виникли ці хутора, ще в 18 сторіччі були первинно відмежовані саме за “військовими обивателями” Коломака.
В переліку населених пунктів Харківської губернії за даними 1864 року (видання Міністерства внутрішніх справ 1869 року) показаний казенний хутір “Андрусенковъ (Божковъ, Гладковъ, Скнаринъ”). Зазначено, що тоді в ньому було 22 двора та 122 мешканця (з них 62 чоловіка та 61 жінка). Бондаріва хутора в цьому переліку нема. А Андрусенків, як видно, має ще дві альтернативні назви на додачу до вже вказаної — Божків.
Не позначено окремо хутора Бондаріва і на “триверстівці” Шуберта за даними 1869 року. Проте поруч з “х. Андрушенковъ (Божковъ)” позначено “просто” “х. Божков”. Як раз на місці позначення, приміром, вже на радянській карті Генерального штаба Червоної армії у масштабі 1: 50 000 (квадрат М-36-Г) населеного пункту “Бондаревка”.
Насправді, майже напевно, і різноманіття альтернативних назв обох сучасних населених пунктів, і присутність/відсутність хутора Бондаріва відображали лише той чи інших погляд на цей хутір/хутора з моменту їх виникнення. Або як на частини одного хутора. Або як на різні хутора, що безпосередньо межували один з одним.
Первинно це поселення/ці поселення називали хутором Скнириним. Принаймні, в метричних книгах. Згадки в записах щодо мешканців - “військових обивателів” хутора саме під такою назвою (“Скнириного”) зустрічаються, наприклад, вже в “метриці” Георгіївської церкви Георгіївського (Каленикова) 1829 року. В тому числі, з прізвищем Андрусенко.
А ось в сповідних розписах ні цієї церкви, ні Миколаївської та Успенської церков Коломака 1822 року окремо виділених прочан ані цього, ані в усіх перелічених вище альтернативних варіантах назви, хутора нема.
Вірогідно, виник він як раз в 20-х роках 19 сторіччя. Принаймні, у сприйнятті оточуючих як окремий хутір.
Автор: Олександр Подолянко